Знаки і медалі української діаспори

Десь до 1990 року, українців світу надійно розділяла залізна стіна. Підтримувати контакти із канадійськими, американськими, німецькими родичами було практично неможливо. Листи йшли якимись таємними каналами. Інформація якщо і доходила, то дуже перекрученою…

Між тим, емігранти Першої Незалежності, галичани, гастарбайтери Другої світової, оунівці-бандерівці жили своїм, хоч і ізольованим, але насиченим життям. Зберігалися традиції, писалися книжки і підручники, видавалися газети…

Днями, колекціонер української старовини, отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, надіслав світлини ювілейних медалей і знаків діаспори кількох країн.

Нам поки що невідомо, чи існують якісь великі колекції фалеристики. Знаємо, що подекуди зберігаються дуже цікаві зразки, яких фактично не можна знайти в Україні.

Ця тема досить несподівана, складна і ще чекає своїх дослідників.

Велике прохання до нащадків давніх вихідців з України!

Не поспішайте викидати старі речі, книги документи, нагороди своїх українських предків!

Спробуйте подарувати їх найближчому українському музею чи в дипломатичне представництво України з настійливим проханням передати їх до певного ДЕРЖАВНОГО музею!

І Центральний музей Збройних сил України, і Музей гетьманства, і інші подібні заклади з радістю візьмуть їх до вивчення і зберігання!

Адже, автентичних речей того часу залишилося дуже мало! Все було або вивезено на чужину, або знищено, або конфісковано спецслужбами…

Скільки ще невідомих сторінок недавньої історії…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»