Категории каталога

Мои статьи [48]

Форма входа

Поиск

Друзья сайта

    завантаження...

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наш опрос

Хто для Вас Гетьман Павло Скоропадський?
Всього відповідей: 117
Вівторок, 25.07.2017, 01:48
Приветствую Вас Гість
Главная | Регистрация | Вход | RSS

Музей Гетьмана Скоропадського

Каталог статей

Главная » Статьи » Мои статьи

Невідомий Гетьман Павло Скоропадський

Невідомий Гетьман Павло Скоропадський

«Гетьман П.Скоропадський та Українська Держава 1918 року». Під такою назвою, у рамках заходів з нагоди 90-річчя Української революції 1917—1921 рр., в Чернігові проходила науково-практична конференція.

У ній взяли участь історики та науковці з НАН України, вищих навчальних закладів Києва та Чернігова, представники обласної державної адміністрації.

 

За словами науковців, проводити такі конференції – це добра традиція і певна закономірність. В радянській історіографії було багато чого несправедливого, міфологізованого. Навіть зараз є дві групи істориків, які відстоюють різні позиції: УНР-івську і прогетьманську.

Однак з історії української Революції наразі захищено 350 наукових дисертацій. Молоде покоління вже не стає на якийсь один бік і об’єктивно досліджує історію.

Авторитетні історики сучасності вважають, що гетьманат був відновленням української історичної традиції і не був за своєю суттю переворотом.

Прихід до влади Гетьмана став свого часу реакцією на радикалізм революційного часу. Але з часом почав спиратися не стільки на український консерватизм, скільки на німецькі багнети. До того ж, політична хліборобська організація Скоропадського мала регіональний характер.

Недостатня українськість Гетьмана було очевидною. За його правління повернулася стара царська бюрократія і йому вдалося відійти від української державності.

Багато істориків вважає, що Скоропадський будував ні українську, ні російську державу.

При цьому науковці часто вдаються до визначень «сателіт», «маріонетка». Його доба – це скоріш авторитарно-бюрократичний режим з близькими до диктаторських повноваженнями, обмеженням свобод і тимчасовим характером правління, яке в свою чергу обмежувалося присутністю мілітарної сили чужих країн.

Узагальнюючих праць з історії Гетьманату зараз немає. І досі період Гетьманату історики змальовують як нищення досягнень української революції. «Українська держава перетворювалася на центр відновлювання єдності Росії», - таким є найбільш характерне визначення доби.

Проте достатньо прочитати уривки з книги Денікіна, щоб переконатися: Гетьман був ворогом білого руху. 3 листопада 1918 року під час зустрічі з Красновим Скоропадський пропонує створення антибільшовицького фронту, включаючи Грузію і Крим, де він говорив наступне:

- Не може бути й мови про повернення до Імперії і відновлення царської влади. Я обрав самостійність. Дайте народу розвиватися так, як він хоче.

Генерал Краснов також не визнавав верховенства Денікіна і спирався на козацьке самоврядування.

Політика Гетьмана Скоропадського заслуговує на оцінку як політики здорового глузду.

Раціоналізм стосовно білого руху мав на меті спонукати ці сили до спротиву більшовикам.

Така політика базувалося на усвідомленні найбільшої загрози від більшовицької Росії. Навіть в еміграції Скоропадський не контактував з представниками білого руху.

До таких висновків прийшли історики під час роботи наукової конференції.

29 травня вони продовжили свою роботу у родовому маєтку Гетьмана України Павла СКОРОПАДСЬКОГО, у селі ТРОСТЯНЕЦЬ, де відбулася зустріч-семінар з вчителями історії Ічнянського, Прилуцького і Талалаївського районів Чернігівщини.

Учасників семінару привітав заступник голови райдержадміністрації Віктор КИЧАЙ, який ознайомив присутніх з соціально-економічним та культурним життям Ічнянщини, її визначними історичними місцями та видатними людьми, які уславили малу батьківщину в Україні та світі.

Історики, науковці, дослідники життєвого шляху Павла Скоропадського повели розмову зі своїми колегами-вчителями, які несуть зерна знань молодому поколінню, про складний шлях повернення із забуття непересічної особистості, патріота і державника, Гетьмана України Павла СКОРОПАДСЬКОГО до України, до її народу.

Завідувач відділу Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор Руслан ПИРІГ, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Олена БОЙКО, професор Інституту туризму Федерації профспілок України, доктор історичних наук, професор Анатолій БУРАВЧЕНКОВ, мовою фактів та результатів досліджень руйнували стереотипи з якими раніше було пов’язане ім’я нашого видатного земляка, стверджувалась оцінка його діяльності в історичному контексті як українського патріота: П.Скоропадський був гнучким і розумним політиком, активною і цілеспрямованою людиною, своїми діями він прагнув утверджувати українську державність, ним був сформований чесний і професійний уряд, який ефективно працював на становлення ринкової економіки та стабільності й порядку у суспільстві, було погашено борги із заробітної плати, налагоджено фінансову систему. Він знайшов досить швидкий і незвичний шлях для зміцнення українського карбованця, який дорівнював двом золотим німецьким маркам. Вражаючими є досягнення Української Держави у розвитку української освіти і науки. Варто згадати створення Академії наук, трьох університетів...

Все це було зроблено за якихось сім з половиною місяців, які Павло СКОРОПАДСЬКИЙ перебував при владі. Це можна назвати одним з найвдаліших періодів державотворення.

Нажаль, через відсутність єдності української еліти та конструктивної діяльності політичних сил, які створювалися лише для боротьби, а не для творення, перебування СКОРОПАДСЬКОГО при владі було надто коротким.

Вчені були одностайні у думці, що українці не мають права применшувати внесок СКОРОПАДСЬКОГО в історію боротьби українців за державність і він має зайняти відповідне місце в історії України. Ми маємо знати об’єктивну і правдиву історію свого народу і особистостей, які її творили для регенерації історичної пам’яті та відновлення української свідомості.

Пізнавальним для освітян став і виступ декана історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, кандидата історичних наук, доцента Олександра КОВАЛЕНКА про ще одного видатного земляка Дмитра Дорошенка, як історика Чернігівщини.

Від освітян виступила вчителька історії Липівської ЗОШ І—ІІІ ст. Талалаївського району Галина СЕМІНЬКО, яка подякувала вченим-історикам за їх подвижницьку працю з відновлення історичної правди та увагу до колег-вчителів, а також висловила думку, що нинішні політики, на жаль, дуже часто не враховують уроки історії. Тому нинішня ситуація в українській еліті нагадує ситуацію, яка складалася в роки Української революції 1918—1921 років, коли у боротьбі за владу було втрачено найголовніше – державність України.

Чернігів-Ічня

Категория: Мои статьи | Добавил: getmanps (25.11.2008)
Просмотров: 2620 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: